Буркун, 800 г

ОПИС

Буркун — рослина має стрижневий корінь, гіллясте стебло, що сягає у висоту від 50 см до 2 м. На його пагонах росте трійчасте, як у конюшини, листя з зубчастими листочками. Дрібні білі або жовті квітки буркуну зібрані в пухкі верхівкові подовжені суцвіття. Плоди – голі овальні боби завдовжки 3-4 см. Насіння буркуну зберігає схожість до 14 років. Як сидерат буркун покращує структуру ґрунту і насичує її азотом, а вирощуваний як корм утворює насичену вітамінами поживну біомасу, що допомагає наростити жир і має молокогінний ефект. Застосовується трава буркун, якій властиві приємні пахощі свіжого сіна, для ароматизації тютюну й мила та для фіксації запаху в парфумерній промисловості.

ВИРОЩУВАННЯ

Технологія вирощування схожа з ярими зерновими. У вологому кліматі висівається як покривна культура для проса та ранніх ярих, в посушливому — висівається в чистому вигляді. Обробка ґрунту проводиться аналогічно зерновим культурам, якщо ґрунт підвищеної кислотності — вносять вапно для підвищення врожайності.
Посів роблять суцільним рядовим способом, глибина закладення 3 см, одночасно вноситься суперфосфат. Проводиться передпосадкова обробка насіння скарифікацією (пошкодження оболонки), що значно збільшує їх схожість. Висівають в чистому вигляді та в суміші з іншими культурами, підсівають навесні вівсом або однорічним райграсом, використовують як сидерат.
Навесні висівають під покрив ярих зернових (одночасно з покривною культурою), однорічних трав або озимих (впоперек рядків). При цьому норми висіву покривних культур зменшують на 15-30%. У сівозміні висівають як парозамінну культуру або під ярі зернові.
Біоенергетична та економічна ефективність вирощування багаторічного буркуну перевищує ефективність конюшини, люцерни та еспарцету. За один укіс отримують 360-440 ц/га зеленої маси.